Структура ретриту
-
Знайомство та вступна теоретична частина (до 1 години): що та як будемо практикувати, про техніку безпеки та травмоінформованість. Що таке усвідомленість і як вона допомагає культивувати увагу, внутрішню стійкість та серцеву відкритість.
-
Практична частина (5 години): 5 сессій медитацій по 40-45 хвилин з перервами на 15-20 хвилин між ними. Різні види медитацій: сидяча, ходьба, робота з тілом, дихальні практики.
Зосередимось на відчуттях, думках і емоціях у моменті.
- Інтеграційна частина (30 хвилин): м’який простір для роздумів, слів і тиші. За ароматним чаєм поділимось досвідом, відчуттями, усвідомленнями. Час для запитань та відповідей, рекомендацій щодо інтеграції досвіду.
Які техніки медитацій будуть використовуватись?
-
Сканування тіла та розслаблення, уважного та дбайливого відношення до себе;
-
Техніки сфокусованої уваги для напрацювання більшої стійкості та зібраності;
-
Техніки відкритої присутності – ноутинг;
-
Медитація в ходьбі;
- Елементи метти – практики люблячої доброти.
Рівень підготовки учасників може бути як початковий, так і більш просунутий. Віримо, що кожний зможе отримати користь та задоволення від цього процесу.
Бажано прочитати перед ретритом:
Стаття Шинзена Янга "Що таке усвідомленість?"
Що необхідно для занять онлайн?
-
Стабільне підключення до Інтернету;
-
Zoom на Вашому комп'ютері, планшеті чи телефоні;
-
Веб-камера, мікрофон (якщо займаєтеся з комп'ютера);
-
Місце для ходьби (пару квадратних метрів);
-
Тиша та спокій, так щоб під час заняття Вас ніхто не турбував і не відволікав (телефонні дзвінки, діти).
Чому рекомендуємо прийняти участь?
У світі постійного шуму нам усім потрібен час, щоб пригальмувати, почути себе й побути у присутності. Цей ретрит — нагода зробити паузу та нагадати собі про свою живу людяність.
Відео по темі
Подкаст Євгена Мачинського про терапевтичні аспекти медитації
Спершу вагалася й переживала, чи зможу висидіти так довго, але Євген провів усе настільки майстерно, що занурення в процес відбулося природно й легко. Протягом усього ретриту відчувалось глибоке розслаблення, внутрішній спокій, а головне - прийшло ясне усвідомлення себе: хто я, що для мене важливо і чого я насправді прагну.
Ефект від практики виявився пролонгованим - і досі зберігається відчуття внутрішньої тиші, гармонії та водночас зібраності.
Щиро рекомендую кожному, хто прагне глибшого розуміння себе та справжнього внутрішнього спокою. Це досвід, який дійсно змінює.
Сподобалось як ми поступово йшли від грубокого в тонке. Не так шо сіли, розслабилися і швидко медитуйте, а мозок тягне жуйку чи все я правильно роблю... Перша медитація вона як і не медитація, а як плавний перехід на ту сторону. І ця грань- крок #0- завжди можна сюди повернутися (під час будь якого блоку), якщо далі загубився, і тут достатньо відчути доволі "грубі речі" - опора, плями дотику вони чіткі, і матеріальні, тому сумніви щодо "правильності" зникають.
ІІ блок "Медитація в ходьбі"+"Приємне/неприємне/нейтральне".
Ходити так, ніби стопами цілую Землю - фраза прям в серденько. Аж сльози на очі навернулися.
ІІІ блок "Відчуваю-Чую-Бачу" мені зайшла така послідовність, от прям дуже. Наскільки пам'ятаю, то було бачу, чую, відчуваю. Тут для мене спрацювало від себе (від серединки)-назовні. Бо бачити іноді може щось бути, іноді ні, так само і чути (ну ясно,що завжди купа всього, але яскравих речей іноді може не бути і здається нічого не чую/бачу). А от відчуття в тілі завжди якісь є. Ну короче, мені лайк)
Сподобалось "привіт напруга". ЯК! ми це говоримо - це вже половина успіху. Як ми відкриваємо двері і зустрічаємо гостей). Воно так якось було сказано гарно і без напруги (бо саме слово напруга може викликати напругу)), і зазвичай проговорюємо його ми жорсткіше). Під час медитації було сказано м'яко, але без підлещування так, що ця напруга наче розтанула.
Це мені нагадує ситуацію, коли дуже зла, і є бажання насварити/посваритися, а мені, ще рота не встигну відкрити: "ма, дякую,що.../так скучила, вибач, що..." і все ....тане це сильне ,як ураган відчуття, коли готова все змітати і цей ураган і мене з собою утягує.
А ще нагадало як в Гаррі Поттері професор вчив дітей боротися зі страхами, треба було якось смішно представити свій страх.
От так само наче трохи смішно, з посмішкою на вустах "привіт, напруго" - і вона вже не володіє наді мною.
Також під час цього блоку відчула певні ситуації, як такі, що вже відбулися і величезне щастя, аж розпирало у грудях і трохи плакала. Це не просто картинка, уявна, коли малюю собі, от було би класно, щоб так було. Це прям переживання щастя, що так красиво сталося, склалося і відбулося.
І я прям точно знаю, що це буде!
А ще пишу і я думаю, що, мабуть, це і мають на увазі в цих ментальних практиках візуалізації і відомого "fake it until you make it". Але з напруги і "вимальовування" бажаного якось штучно і важко виходить, а тут прям сльози щастя, що ось воно!
ІV блок "Медитація в ходьбі"+ напруга/розслаблення/дихання (вдих -природне напруження; видих - природне розслаблення).
Вважаю ходьба дуже класна для такого роду ретриту. Вона трохи розбавляє сидіння і є місточком між тим як ми в житті і медитаціями з закритими очима. Вона дуже схожа з тим, як плавно і обережно треба вбудовуватися в соціум і зовнішній світ, щоб не розплескати, а інтегрувати досвід. Було переживання тиші, що аж дзвенить.
V блок "Метта" це любов і вінець ретриту! Це прям з моменту знайомства з нею 100% моя практика, дуже мені резонує, пасує і любов любовная, короче.
Знаєш, у стосунках з дітьми колись на курсах казали, що коли погані відносни, то постарайтесь побачити його/її маленьким, беззахисним, от прям немовлям. Вони, немовлята, автоматично породжують у нас відчуття безумовної любові. І дивлячись з такого місця на свою дитину/ родича/ просто будь якого homo sapience проникаєшся до нього/неї. І зникає призма, через яку ми звикли бачити людину, ярличок, який навісили. Спадають очікування. Ми ж з певного віку починаємо щось очікувати від дитини, а як не справджується - виникає напруга. При чому ці очікування можуть бути навіть не сформовані вербально, або неусвідомлені. Від немовля ми нічого не очікуємо, ми просто тут , щоб бути для нього/неї всім всесвітом, просто бути поряд.
Між дорослими та сама історія.
Так, тобі погано. Не ти - поганий, а тобі погано, тому назовні пролазить "погано", а я поряд, розумію, співчуваю, просто поряд.
Ця практика і допомогла мені на початку війни, побачити сина інакше, бо на той момент був клубок із віку, переїздів, стресів і очікувань і т.д. Стала прям осяяням. Бо все життя вчили, що так, як я бачу не можна, не виживеш, треба "жорсткіше", а як же ти будеш у житті...
А це якби підтвердження, що на Землі є ще люди, які теж так бачать. Більше того це навіть оформлено в логічне пояснення і люди це практикують, тренують і розвивають!)
Короче, пройшлась по всіх кругах, поплакала і заключний блок зробила мету для себе.
Загальне
Хочете вірте, хочете ні, а от прям слово в слово собі теж сказала напередодні (бо були сумніви по стану іти чи ні) - ну добре посплю в крайньому випадку, буде час для себе.
В мене стан фізичний з сильним кашлем, думала, що буде заважати. Плюс вночі спала 3 год, бо кашель заважав, як тільки засинала. Але коли під час медитацій заспокоювалась, то кашлю не було. Більше того думала, що 100% буде зрубати. Але треба відмітити, що мабуть досвід практик - взагалі не було важко, не засинала, навіть не спиралась на спинку. Але це не від зусилля, а легко і цікаво. "Як я це сприйму - такий довгий процес?" І сама імовірність того/ домовленість із собою, що якщо треба, то так ляжу і буду чесно спати - зняла напругу.
Не буду прикрашати, втома відчулась після екватору на IV -V блоках. Але то і втома фізична, і мій стан, і, думаю, щільність переживань. Таке відчуття, що I'm full, it's enough)
Використовувала маску на очі, мені допомагає зняти напругу в області очі/обличчя.
Є справді сильне занурення і розслаблення, але не в'ялість. В середині спокій+енергетизація, а ззовні м'якість.
Іноді здавалося, особливо на початку, ну, хороша така медитація, але не так прям АЖ ГЛИБОКО. Степінь занурення відчувається, коли виходила на перерву і стикалася з буремністю зовнішнього середовища. Я відчула це буквально під час першої перерви - різні швидкості і щільності).
Наразі бережно інтегрувати, не розплескати).
Все так як по 1 медитації, все відомо, але в форматі ретриту - дуже сподобалось. Гарно підібрана і складена програма. Ну і ведучий так живе, а не просто технічно грамотно дає матеріал. Клас!
ДЯКУЮ!
P.S. Трохи наук.доказів, від яких я в захваті (хоча це відомі факти, але це особисті "заміри")
Був у мене випадок, що прокинулась дуже рано (туалет) і сіла в медитацію, здається, то було рейкі.
Була здивована, що електронний годинник зафіксував пробудження, але потім ще сон на ~ хв.40 Тобто доволі глибокий медитативний стан = сон. Годинник фіксує пульс, серцебиття, температуру тіла і по цих параметрах доволі чітко визначає ці стани.
Я не трекаю все і користуюся більше як просто годинником. І от сьогодні глянула - naps 54 min. Це по часу IV-V блоки, і по відчуттях найглибше занурення. Тіло горизонтальне положення точно не приймало, a по показниках поспало.
Зі мною відбулись такі внутрішні зсуви, що ще потрібно це усвідомити і опрацювати, я себе почуваю якісно інакше! Я не можу навіть виразити всього словами, бо в словах виходить дуже буденно і обмежено, порівняно з рівнем переживань і усвідомлень. Для мене це був "квантовий скачок" свідомості і самосприйняття.
Можу з впевненість сказати, що усі ці відчуття схожі на те, що відчуваємо після холотропного дихання. Ти бачиш себе по-новому, читаєш себе і вибераєш те, що тобі імпонує безсвідомо.
Це так нереально-кайфово!
Дякую, Женя! Ваш супровід завжди доречний.
Серцем завжди з Вами!
Навіть відстань у 3 тисячі кілометрів не стала перепоною бути присутньою з усіма вами у Місті Майстрів.
Сторінки