Що таке рівностність?

Стаття Шинзена Янга -
одного із найстаріших
американських вчителів медитації

Вступ

Рівностність - це фундаментальна навичка для самодослідження та емоційного інтелекту. Це глибокий і тонкий стан, який часто розуміють помилково і плутають із придушенням почуттів, апатією та відмовою від самовираження.

Слово "рівностність" (англ. equanimity) походить від латинського aequus, що означає "збалансований", і animus, що означає "дух" або "внутрішній стан". Щоб краще розібратися в сенсі цього поняття, давайте насамперед подумаємо про протилежне: що відбувається, коли людина втрачає внутрішній баланс?

У фізичному світі ми говоримо, що людина втратила баланс, коли вона падає в один чи інший бік. За тим самим принципом людина втрачає внутрішній баланс, коли впадає в одну з цих протилежних реакцій:

придушення: коли виникає думка та/або тілесне відчуття, і ми намагаємося впоратися з ними через заперечення, придушення, сковування та напруження.
ідентифікація: коли виникає думка та/або тілесне відчуття і ми фіксуємось на них, чіпляємось за них і не даємо їм виникати, розгортатися та зникати відповідно до їхнього природного ритму.

Між придушенням з одного боку та ідентифікацією — з іншого, лежить третя можливість: збалансований стан не-само-втручання (non-self-interference), тобто рівностності.

Як развивати рівностність?

Існує кілька способів розвивати рівностність:

Свідомо формувати якість рівностності в тілі,
Свідомо формувати якість рівностності в розумі,
Помічати ті моменти, коли ви спонтанно опиняєтеся в стані рівностності.

Свідомо створювати рівностність у тілі

Ця практика, по суті, зводиться до того, що ми намагаємося підтримувати тривалий стан розслаблення в усьому тілі, тоді як крізь нього проходять будь-які відчуття й почуття: приємні й неприємні, сильні й тонкі, фізичні та емоційні.

Свідомо створювати рівностність у розумі

Це означає, що ми намагаємося відпускати негативні судження щодо будь-яких наших переживань, замінюючи ці судження люблячим прийняттям і м’яким розумінням того, що все відбувається так, як і має відбуватися. Важливо зауважити, що ми саме відпускаємо негативні судження в той момент, коли вони виникають, а не намагаємося від них позбутися чи придушити.

Дозвольте навести вам зрозумілий приклад того, як можна створювати рівностність у тілі й розумі. Припустімо, ви переживаєте сильне болісне відчуття в одній із частин тіла. Спрямовуючи увагу на те, що відбувається в усьому тілі в цей момент, ви можете помітити, що у вас стиснуті зуби, напружений живіт, стиснуті кулаки й підтягнуті плечі. І щоразу, коли ви помічаєте подібні напруження в тілі, ви свідомо розслабляєте їх настільки, наскільки це можливо. У наступну мить ви, ймовірно, знову виявите, що напруження виникає в якійсь із частин тіла — і тоді знову м’яко розслабляєте його, настільки, наскільки можете. Якщо ж деякі ділянки не вдається помітно розслабити, ви просто намагаєтеся прийняти ці відчуття напруження й спостерігаєте за ними.

Коли ви підтримуєте таким чином стан розслаблення у всьому тілі, ви, можливо, почнете помічати тонкі відтінки відчуттів, що розтікаються від локальних болючих зон через все тіло. Це ті відчуття, які раніше були замасковані напруженням. Тепер, коли вони відкрилися, спробуйте поставитися до них із почуттям прийняття та безосудності. Спостерігаючи за ними з м'яким розумінням того, що все відбувається так, як має відбуватися, дозволяйте їм танцювати свій танець і текти крізь ваше тіло так, як вони того хочуть.

Помічати моменти спонтанних станів рівностності

Кожен із нас, проходячи через різні життєві ситуації, час від часу опиняється в стані відносної рівностності й безтурботності. Якщо ми уважні до тих моментів, коли це відбувається, і використовуємо їх як можливість дослідити природу рівностності, то такі стани починатимуть виникати частіше й триватимуть довше.

Скажімо, ви працюєте з фізичним дискомфортом і в якийсь момент помічаєте, що, хоча сам рівень дискомфорту жодним чином не змінився, він ніби турбує вас менше. Дослідивши це, ви усвідомлюєте, що спонтанно увійшли в м’який стан усе-так-як-має-бути. Якщо ви уважні до таких станів і щоразу, коли вони виникають, досліджуєте їх, ви тренуєте своє несвідоме, навчаючи його відтворювати ці стани частіше.

Ефекти рівностності

Культивування навички рівностності спростовує поширене уявлення про те, що не можна «гнатися за двома зайцями». Коли ви застосовуєте цю навичку в роботі з неприємними відчуттями, вони течуть по тілу із більшою легкістю і, як наслідок, завдають менше страждання. Коли ж ви застосовуєте рівностність до приємних відчуттів, вони також починають текти вільніше і, як наслідок, приносять глибше задоволення. Таким чином, одна й та сама навичка позитивно впливає на обидві крайні точки спектра наших відчуттів.

Звідси — наступне рівняння:

Психодуховне очищення = (біль × рівностність) + (задоволення × рівностність)

Більше того, коли будь-які почуття переживаються рівностно й безсторонньо, вони перестають викривляти поведінку та бути її рушійною силою і повертаються до своєї природної функції — мотивувати й спрямовувати. Саме тому рівностність відіграє важливу роль у зміні різних форм негативної поведінки, таких як зловживання алкоголем та іншими наркотичними речовинами, компульсивне переїдання, насильство і так далі.

Рівностність, апатія та придушення почуттів

Рівностність передбачає невтручання в природний потік суб’єктивних відчуттів, тоді як апатія означає байдужість до контрольованого результату об’єктивних подій. Тому, попри зовнішню схожість, насправді рівностність і апатія є протилежними станами. Рівностність вивільняє внутрішню енергію, яку можна спрямувати на ефективну взаємодію із зовнішніми ситуаціями.

За своїм визначенням рівностність передбачає радикальний дозвіл відчувати і, отже, є протилежністю придушення. Що ж до зовнішнього вираження почуттів, то, оскільки внутрішня врівноваженість дає нам свободу вибору способу зовнішнього прояву, ми можемо діяти, виходячи з того, що буде доречним у конкретній ситуації.

Пристрасть і безпристрастність

Пристрасть — це доволі розпливчасте й не зовсім визначене поняття, яке має щонайменше чотири значення:

Глибоко переживане почуття,
Вільне вираження глибокого почуття,
Динамічна поведінка, керована глибоким почуттям,
Страждання та викривлена поведінка внаслідок того, що почуття було прожите не повністю (іншими словами, без достатньої рівностності).

Через таку невизначеність цього поняття можна цілком справедливо стверджувати, що люди стають більш пристрасними в міру того, як вони навчаються безпристрасності.

Фізичні аналоги рівностності

Розвиток рівностності є аналогічним:

Зменшенню тертя в механічних системах;
Зменшенню в’язкості в гідродинамічних системах;
Зменшенню опору в ланцюгах постійного й змінного струму;
Зменшенню жорсткості пружини;
Тиксотропній рідині, а не реопектичній.

Продовжуючи ці метафори, можна сказати, що ідеальна рівностність подібна до надпровідної суперрідини (не має ні в'язкості, ні опору).

Ще один синонім рівностності

Любов.

Рівностність в християнстві

Великий акцент на рівностності робився в ранньому та середньовічному християнстві. Її вважали однією з головних християнських чеснот. Річ у тім, що християнство розглядало себе як шлях радикального духовного очищення (катарсису), в якому рівностність і безтурботність були основним інструментом. Отці Церкви, які писали переважно грецькою мовою, використовували три слова для позначення цього поняття

Непсис – тверезе спостереження.
Атараксія – умиротворення, свобода від прикростей.
Апатейя – безпристрасність. (Важливо: зовсім не те, що апатія!).

Теорія очищення у вигляді рівностності була великою гілкою християнської духовної дисципліни, відомої як «аскетична теологія».

Рівностність в іудаїзмі та ісламі

Слово в івриті для позначення рівностності – hашламà, споріднене зі словом «мир» (шалом), і словом «завершеність» (шлемут).

В якомусь сенсі весь духовний шлях в іудаїзмі вміщений у ці три літери івриту: шин-ламед-мем (ш-л-м). Коли людина тотально присутня (шалем) у всьому, що відбувається, і переживає це з повною рівностністю (hашлама), тоді те, що є, стає Божим миром (шалом).

Термін іслам зазвичай розуміють як мир, що приходить від повної здачі на милість Всевишньому. Це слово також споріднене з словом hашлама в івриті. Мусульманин, буквально, це «той, хто став умиротвореним» (тобто рівностним).

Про автора

Шинзен Янг - один із ранніх американських вчителів медитації в традиції віпасани, автор власного оригінального підходу, який він називає "Базова уважність" (Basic Mindfulness). Підхід Шинзена до навчання практиці уважності відрізняється технічністю, чіткістю викладу та структурністю подання інформації, що притягує до нього багатьох людей з академічних кіл. Ця ж структурність і схильність до наукового мислення призвела до того, що Шинзен є одним із перших та активних учасників нейродосліджень впливу медитації на мозок, співпрацюючи з такими університетами, як Єль, Гарвард та Карнегі Меллон.

Похожие статьиСмотреть все