Дихальні вправи під музику викликають психоделічне блаженство в мозку

Короткий зміст статті.

Нове дослідження показує, що дихальні практики під музикальний супровід можуть викликати глибокі змінені стани свідомості, подібні до тих, що виникають під час прийому психоделіків. Використовуючи звіти учасників та візуалізацію мозку, вчені виявили, що дихальні практики активували стресову реакцію організму та збільшували кровотік до ділянок, що обробляють емоції, таких як мигдалина та гіпокамп.

Ці зміни корелювали з блаженством, емоційним вивільненням та єдністю, відомими як «океанічна безмежність». Учасники повідомляли про зменшення страху та негативних емоцій, що підкреслює потенціал дихальних практик як нефармакологічного терапевтичного засобу.

-------------

Дихальні вправи під музикальний супровід можуть викликати у практикуючих блаженний стан, що супроводжується змінами кровотоку до ділянок мозку, відповідальних за обробку емоцій, згідно з дослідженням, опублікованим 27 серпня 2025 року в журналі з відкритим доступом «PLOS One» Емі Амлою Картар з лабораторії Коласанті кафедри клінічної неврології Медичної школи Брайтона та Сассекса, Велика Британія, та її колегами.

Ці ефекти відбуваються навіть тоді, коли стресова реакція організму може бути активною, і пов'язані зі зменшенням негативних емоцій.

Популярність дихальних вправ як терапевтичного інструменту для психологічного дистресу швидко зростає. Дихальні практики із підвищеною частотою або глибиною дихання, у супроводі музики, можуть призвести до змінених станів свідомості (ЗСС), подібних до тих, що викликаються психоделічними речовинами.

Дихальні вправи з високою вентиляцією (ДВВВ) можуть запропонувати нефармакологічну альтернативу з меншою кількістю правових та етичних обмежень для широкомасштабного впровадження в клінічне лікування. Однак нейробіологічні механізми та суб'єктивний досвід, що лежать в основі змінених станів свідомості, викликаних ДВВВ, не були ретельно вивчені.

Щоб заповнити цю прогалину в знаннях, Картар та її колеги дослідили змінені стани свідомості, спричинені швидким диханням з музикою  у досвідчених фахівців, проаналізувавши дані, надані 15 особами, які брали участь онлайн, 8 особами, які брали участь у лабораторному дослідженні, та 19 особами, які пройшли магнітно-резонансну томографію.

Їхнє завдання полягало у проходженні 20-30-хвилинного сеансу циклічного дихання без пауз під час прослуховування музики, а потім у заповненні серії анкет протягом 30 хвилин після завершення сеансу дихальних вправ.

Результати показали, що інтенсивність змінених станів свідомості, викликаних ДВВВ, була пропорційна активації симпатичної серцево-судинної системи, на що вказувало зниження варіабельності серцевого ритму, що вказує на потенційну стресову реакцію.

Крім того, ЗСС, викликані ДВВВ, були пов'язані зі значним зниженням кровотоку до лівої кришечки та задньої острівцевої долі – ділянок мозку, що відповідають за відображення внутрішнього стану організму, включаючи дихання.

Також, незважаючи на те, що ДВВВ спричиняє значне та глобальне зниження кровотоку до мозку, під час сеансу спостерігалося поступове збільшення кровотоку до правої мигдалини та переднього гіпокампу, які є ділянками мозку, що беруть участь в обробці емоційних спогадів.

Ці зміни кровотоку корелювали з психоделічним досвідом, демонструючи, що вони можуть лежати в основі позитивного впливу цієї дихальної терапії.

Під час усіх експериментальних сеансів учасники повідомляли про зменшення страху та негативних емоцій без жодних побічних реакцій.

У всіх учасників в експериментальних умовах ДВВВ достовірно посилював спонтанні змінені стани свідомості, в яких домінувала Океанічна Безмежність (ОБ), термін, введений Фрейдом у 1920 році, що описує набір пов'язаних між собою почуттів, включаючи духовний досвід, проникливість, блаженний стан, позитивно пережиту деперсоналізацію та досвід єдності.

Океанічна Безмежність вважається визначальним аспектом змінених станів свідомості, викликаних психоделічними речовинами, такими як псилоцибін.

За словами авторів, їхнє дослідження було новим та дослідницьким, і потребує повторення в майбутніх дослідженнях, включаючи більші вибірки та контрольну групу для розділення впливу музики на мозок.

Незважаючи на ці обмеження, результати дослідження надають краще розуміння дихальних вправ під музику та спрямовують дослідження на вивчення його терапевтичного застосування.

Автори додають:

«Наше дослідження є першим, у якому використовується нейровізуалізація для картування нейрофізіологічних змін, що відбуваються під час дихальних вправ. Наші ключові висновки включають те, що дихальні вправи можуть достовірно викликати глибокі психоделічні стани.

Ми вважаємо, що ці стани пов’язані зі змінами у функції певних ділянок мозку, які беруть участь у самосвідомості, страху та обробці емоційної пам’яті.

Ми виявили, що більш глибокі зміни кровотоку в певних ділянках мозку були пов’язані з глибшими відчуттями єдності, блаженства та емоційного вивільнення, що в сукупності відомі як «океанічна безмежність».

Емі Картар:

«Проведення цього дослідження було фантастичним досвідом. Було захопливо досліджувати таку нову галузь – хоча багато людей скептично ставляться щодо користі дихальних вправ для здоров’я, цей стиль швидкого та глибокого дихання отримав дуже мало наукової уваги. Ми дуже вдячні нашим учасникам за те, що зробили цю роботу можливою».

Доктор Алессандро Коласанті:

«Дихальні практики — це потужний, але водночас природний інструмент нейромодуляції, що діє через регуляцію метаболізму у всьому тілі та мозку. Вони мають величезний потенціал як трансформаційне терапевтичне втручання для станів, які часто є водночас і виснажливими, і такими, що обмежують життєві сили».

Оригінал статті