Сергей Анчуткин
Психолог, инструктор Школы рациональной психотехники, педагог театра-студии импровизации "черный квадрат", автор и ведущий ряда тренингов по развитию креативности, раскрепощению, коммуникациям и эмоциональному интеллекту. Более 7 лет стажа, более 2500 часов тренерской практики.
Ведущий:
-
Сенситивного тренинга 1 и 2 ступеней
-
Тренинга "Психотехники для жизни"
- Практики "Лабиринт"
Автор:
-
Тренинга "Игровой Спецназ", посвященного игровым жизненным стратегиям
-
Ряда тренингов по работе с эмоциональным интеллектом
- Ряда тренингов по работе с самокритикой и самопроявлением
По первому образованию - инженер-электронщик. Еще в студенческие годы случайно пошел учиться в театральную студию. И понял, что не получается НИ-ЧЕ-ГО. Поэтому, стал разбираться:) Разобрался до такой степени, что начал преподавать. Одновременно с этим, прошел инструкторский курс у Григория Рейнина. И понял, что влюблен: в работу с людьми, в процесс создания обучающих методик и в людей в целом - со всеми силами и слабостями, особенностями и чудачествами.
После этого получил второе высшее образование - уже психология - начал работать с детьми и взрослыми, придумал несколько авторских тренингов и окончательно пропал.
Сейчас больше всего нравится помогать людям относиться к жизни, как к интересной и увлекательной игре, находить свою легкость, свое вдохновение.
Занятия, которые проводит Сергей АнчуткинСмотреть все
Дата уточнюється
Із широко заплющеними очима.
Я не про відомий фільм Стенлі Кубрика з Томом Крузом і Ніколь Кідман. Я про реальний фільм свого життя, яке я вчилась по-новому відчувати на сенситивному тренінгу Sergey Anchutkin в Эзотерик-студио "Город Мастеров".
Сцена 1. Одягаєш на очі темну пов'язку і виходиш на вулицю. Знайомишся зі звуками нічного міста, з лоскотанням трави, з твердістю кам'яних будинків. Розумієш, що цей світ такий багатогранний. І кожну секунду в ньому відбувається щось цікаве. Але ти цього не помічала, бо увага застрягала у вчорашньому негативі чи завтрашніх страхах. А потім раптом починаєш бігти... так, із заплющеними очима... по центральній вулиці міста, відчуваючи себе в якомусь іншому вимірі справжньою і живою.. Кожну мілісекунду. Кожною мікроклітиною.
Сцена 2. Виділяєш у навколишньому світі те, що тебе найбільше радує. І тоді починається найцікавіше: цілий день твоя увага підкидає причини для радості. А ти розумієш, що можна свідомо вибрати той світ, який забажаєш і наповнити його тим, чим захочеш - радістю чи сумом, жалістю до себе чи впевненістю у тому, що у тебе все вийде. І життя відкриє нові можливості, адже ти вже не боїшся зробити щось неправильно, бо довіряєш йому.
Сцена 3. Коли власний автопілот перетворюється у пілота, тоді чітко усвідомлюш: ти перебуваєш там, де твоя увага. Вимикається увага - вимикаєшся ти зі свого власного життя. Вимикаються години, дні, роки, які ти просто перемотуєш на автопілоті. І як ніколи з'являється бажання приватизувати своє життя і збільшити відсоток себе у ньому.
Сцена 4. Тренуєш свою логіку, уяву, відчуття спонтанності. Робиш вправи. Багато вправ. Вчишся спілкуватися з інтуїцією мовою відчуттів, угадуючи кількість захованих паличок і читаючи чужі думки. І приходить розуміння: усе, що твій мозок може уявити, здатне матеріалізуватися. Усе, у що ти віриш, стає твоєю картиною світу, яку ти бачиш навколо.
Сцена 5. Удома граєш із сином у "Камінь, ножиці, папір" і вперше виграєш. Потім спонтанно робиш ставку на футбольний матч Аякс : Динамо, обираєш рахунок 3:1 у 1-му таймі з коефіцієнтом 55 % і..... омійбоже..... виграєш!!!
...І раптом починаєш дивитися на світ із широко розплющеними очима, бачачи нові можливості... у нових сценах.. нового фільму власного виробництва. І поки він мені дуже подобається.
Сергію, дякую тобі за ці неперевершені сцени. За цю фантастику, яка може стати щоденною реальністю.
Якщо захотіти)
На тренинг попала совершенно случайно, за что благодарна судьбе и Жене Мачинскому. А ещё, двум городам: Одессе и Киеву. За много лет посещения различных тренингов, семинаров, все превратилось в одну сплошную картину с глубинной теорией. А лучше - всё, в этом мире, познавать через практику. На сенситиве было много интересной и всепоглощающей практики. Периодически мозг закипал, как чайник, от задач, и пытался осознавать, возможно ли все то, что сейчас происходит вокруг меня? Логика и Анализ или Интуиция и Эмоции?! Правое или Левое полушарие?! Гармония Логики и Интуиции - стали возможными. Все время была динамика и движение; конечно же смех и хорошее настроение. Это был динамичный, живой, настоящий, ценный, фонтанирующий тренинг на котором я "кайфовала".
Благодарность Сергею Анчуткину за мастерство и умение раскрыть каждого. Я стала верить в себя и свои возможности, и узнала очень большую тайну: "Невозможное - возможно". Первый шаг из тысячи шагов сделан. Впереди интересное и захватывающее путешествие. Благодарю Пространство Студии!
Сторінки